Тітка Блаженна, тобто, тітка Беата,

до старості висохла, була сутула, потім - горбата,
потім - легка і прозора, як осінній листок і злива
листопадова у водостік її, бідолажну, змила
Тітка Ведмедиця, тобто, тітка Урсула,
в дитинстві впала, й тому теж була сутула.
А дядько Благословенний, Беня, а повністю - Бенедикт,
був малорухомий і виглядав, як релікт.
Дядько Беня сидів на стільці біля хати,
проживши життя, у Бога просив щось додати,
як товстий хлопчик - ще цукерку або пиріг,
і щедрій Бог католицький додавав йому, скільки міг.

Борис Херсонский
2016