Не відкриюсь недоброму. Те, що намарила тихо, -

Втеча в позатутешнє, в доступні душі безодні...
Та пізнавши тебе, я інакше - жива - дихаю
В часі цьому і тому, немов у руці Господній.
Двопосутність єдиного - перша з умов або істин
Мого вміння любити і, зрештою, мати схиму.
Я навчилась, пройшовши всі кола душі і міста,
Замовкати словами - і жити уже не ними.

Маріанна Кіяновська
2014